sentence

1) вирок; судовий вирок, судове рішення; вирок суду, що визначає міру покарання; засудження (визнання винним); покарання (за вироком); рішення церковного суду

2) виносити вирок, виносити судове рішення, засуджувати, карати

•

sentence imposed on a convicted offender — вирок, винесений засудженому злочинцю

sentence in respect of the offence — засуджувати до покарання за означений злочин

sentence is final and is not subject to appeal — = sentence is final and is not subject to protest вирок остаточний і оскарженню (опротестуванню) не підлягає

sentence is final and is not subject to protest — = sentence is final and is not subject to appeal

sentence-recommendation agreement — угода про рекомендацію суду призначення по справі конкретного покарання (за умовами угоди про визнання вини)

sentence to be hanged by the neck — засуджувати до повішення за шию

sentence to death by a firing squad — засуджувати до розстрілу

sentence to death in the electric chair — засуджувати до страти на електричному стільці

sentence to die in the electric chair — засуджувати до страти на електричному стільці

sentence to imprisonment for life — = sentence to life, sentence to life imprisonment засуджувати до довічного тюремного ув'язнення

sentence to three years imprisonment — засуджувати до 3 років позбавлення волі

- sentence by default

- sentence conditionally
- sentence fixed by law
- sentence for a crime
- sentence for a offence
- sentence for a offense
- sentence for the first crime
- sentence in absence
- sentence in absentia
- sentence long
- sentence of acquittal
- sentence of death
- sentence of fine
- sentence on a technicality
- sentence on the record
- sentence passed on the person
- sentence short
- sentence to be hanged
- sentence to be shot
- sentence to death
- sentence to die
- sentence to imprisonment
- sentence to life
- sentence to life imprisonment
- sentence to probation
- sentence with probation